Православний Світ

П’ята субота Великого Посту відведена Церквою для прославлення (похвали) Божої Матері. Вона називається суботою Акафіста або Похвала Богородиці. Ми прославляємо Пречисту Діву Марію за Її Материнське заступництво у час, коли нам потрібна духовна підтримка.

Історія цього богослужіння, а саме акафіста Божій Матері, відходить до сьомого століття, коли під час правління імператора Іраклія на Константинополь напали перси. В той час у стольному місті зберігалася Риза Богородиці, Її пояс та ікона, написана євангелістом Лукою. Святині зберігалися у Влахернському Храмі і через них Господь творив багато чудес. До речі, ікона Богородиці була названа Одігітрія (тобто та, що допомагає в путі) саме тому, що Божа Матір як би привела у храм двох сліпих, які почали бачити молячись саме перед цією іконою. Персидське військо було прославлене своєю жорстокістю, особливо до християн, яких вони примушували переходити у язичництво та вклонятися сонцю.

Надія на військову оборону столиці імперії від поневолювачів розвіялася як тільки стало відомо про велику кількість нападників. Але патріарх Сергій разом із жителями столиці взяли святині Влахернського храму та здійснили хресний хід стінами міста, покладаючись на заступництво Владичиці Небесної. Скоро після молитви на морі здійнялася велика буря, у якій загинули кораблі нападників.

Всі жителі зібралися у храм для того, щоб піднести хвалу Пречистій Владичиці Богородиці за її заступництво. У знак подяки, всі молилися цілу ніч стоячи, співали хвалебні пісне співи на честь  Божої Матері. Ця особлива служба була названа Акафістом, тобто похвала, яка підноситься не сідаючи.

Спочатку акафіст служили тільки у Константинополі і тільки у Влахернській Церкві, а вже з дев’ятого століття служба була внесена у устави монастирів та у Тріодь Постну (Богослужбова книга, у якій надруковано служби Великого Посту). Саме з цього часу служба суботи акафіста стає загально-церковною. Вона відправляється у п’яту суботу Великого Посту тому що описана подія заступництва Богородиці відбулася саме у цей період.

Акафіст (слав. неседален) складається з 24 пісень (12 кондаків та 12 ікосів) за числом літер у Грецькій азбуці. Кожна пісня починається з відповідної літери алфавіту. Перший акафіст Божій Матері написав за переданням диякон великої церкви Константинополя Георгій у сьомому столітті.