Православний Світ

Діти - наші квіти: насправді так в нашому житті і є. Людина так і не спромоглася створити нічого гарнішого та милішого для нашого ока, ніж створив сам Творець, тобто квіти. Вони різні за кольором, за розміром, але найгарніших Божих творінь – діточок, яких дарує нам Господь - теж можна  порівняти з квітами. Вони також різні: дівчатка, хлопчики, біленькі, смугляві, кучеряві, різні-різні, але наймиліші і найгарніші для своїх рідних. Але,щоб ці діти-квіти зростали і розквітали, потрібно не мало потрудитись не тільки їхнім батькам, але й дідусям, бабусям та, навіть, прадідусям та прабабусям.

Починати  треба дійсно з діда-прадіда, з їхнього благочестивого, чи, навпаки, не дуже благочестивого життя,щоб потім не нарікати на Бога. Проте, починати жити з Богом ніколи не пізно, і тоді до народження дитини буде вже підготовлений добрий, благодатний, орошений Божою росою ґрунт, з якого і народиться ваша «квітка» - дитятко. Бо як каже святе письмо: «Так всякое дерево доброе приносит и плоды добрые,а худое дерево приносит и плоды худые (Єв. От Матф. ГЛ 7.17). Не может дерево доброе приносить плоды худые ни дерево худое приносить плоды добрые» (Эв. от Матф. ГЛ 7.18).

Євангельська істина є початком нашої розмови про те, як же все-таки виховати наших дітей добрими християнами в сучасному світі спокус? Шквал спокус, який заполонив наше життя не дає нам можливості сконцентруватися і жити благочестиво, по заповідям Божим. З усіх боків,особливо на молодь, чатують пастки з так званим «хорошим життям». Лідерство, безперечно, має телебачення, Інтернет, що тепер є майже у кожному домі. І часто-густо люди, а також наші діти, можуть просидіти біля телевізора цілий вечір, марнуючи дорогоцінний час. Тоді вже дійсно немає часу займатись з дітьми, чи то б пак помолитися. А молитва якраз і є та живильна вода, яку кожний день чекають наші діти – квіти. Особливе – молитва матері. Як тільки дитина народжується – мати починає нести відповідальність за виховання свого немовляти, і якщо мати дитини благочестива, то її молитва прирівнюється до молитви церковної. Коли мати за дитя молиться, дитя в вогні не згорить, в воді не потоне, молитва матері дитя з дна морського дістане.

Та що ж все-таки треба робити коли діти підростають , стають неслухняними. Я вам чесно скажу: і сама не знаю точної відповіді. Одне скажу – все ж таки допоможуть терпіння і молитва, а ще поради доброго духовного наставника. Але, нажаль, ми з вами ліниві молитися – ось одна з причин того, що наші діти і рідні не вірують в Бога, або мало вірують. Для тих батьків, хто геть немає часу помолитись за своїх чад, є дуже коротка молитва до Божої Матері перед Її іконою «Воспитание»: «Вручаю дитя мое всецело Господу моему Исусу Христу и Твоему Пречистая небесному покровительству».

Та разом з тим добре тим діткам де батьки, тато і мама, живучи в християнські любові, сімейній злагоді, з перших хвилин народження своєї дитини разом опікуються своїми чадами, призиваючи на поміч Бога. Ще зовсім маленьку дитину необхідно причащати Святих Христових Тайн. Тоді її душа живе і розвивається, вона потрапляє під особливий покров Божої Благодаті. Як квітку що виросла гарна і розцвіла треба поливати і прополювати від бур’янів, так і наших дітей по можливості треба оберігати і підживлювати добрими порадами, любов’ю і розумінням.

Діти – це майбутнє своїх батьків і віддзеркалення їх взаємин. По реакції дітей можна судити про те, чи все правильно ми дорослі робимо. Важливо , щоб ми зрозуміли одну просту істину – якщо в сім‘ї панує любов, мир і гармонія, то дитина буде здорова і спокійна. Від того, як батьки ставляться один до одного, до самих себе і навколишнього світу, залежить як здоров’я так і майбутнє особисте життя їхніх чад. Лише в теплому сімейному колі зростають щасливі та здорові діти. І тоді нема в старості більшого щастя і втіхи, як споглядати біля себе цілий віночок квітів – своїх дітей, онуків, правнуків і славити Бога за таку велику ласку.

Віра Д.