Православний Світ

Божою милістю, з благословення Високопреосвященнійшого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського та Високопреосвященнійшого Марка, архієпископа Хустського і Виноградівського, з 23 по 27 червня 2011 року відбулася паломницька поїздка 36 священиків Мукачівської та Хустської Єпархій УПЦ на Святу Землю. Поїздка відбулася за меценатської підтримки благодійника депутата Закарпатської обласної ради Степана Тіберійовича Деркача,.

Кожний християнин хоча б один раз у житті намагається відвідати ті святі місця, де Христос народився, жив, проповідував і був розіп’ятий на Хресті за гріхи всіх людей. Слава Богу, така можливість була надана і нам, священнослужителям.

Наш літак заходить на посадку в аеропорту Бен-Гуріон пізно вночі. Земля Обітована зустрічає паломників вогнями ілюмінацій, і з перших кроків викликає захоплення. Відразу впадають в око особливості Ізраїлю: інакша природа, культура, менталітет, але головне те, що на цій Землі перебувають найважливіші святині християнського світу.

Єрусалим – серце Святої Землі

Це місто віруючих. У всьому тут відчувається взаєморозуміння людей різних конфесій та релігій. Єрусалим - означає «Місто миру». Тут живе майже 1 мільйон чоловік. Наші паломники пройшли хресним шляхом Спасителя – дорогою, довжиною в 1 кілометр, яка починається від Преторії і продовжується до Голгофи. Саме цим шляхом ішов Христос і ніс свій хрест Дорогою добровільної жертви.

Головний храм Єрусалиму – храм Гробу Господнього – найбільша святиня християнського світу. Він зведений на місці страждань та воскресіння Господа. Споруда багато разів руйнувалася і знову піднімалась із попелу. Сьогодні храм складається із численних каплиць, святилищ та преділів. Всі вони чітко розподілені між різними християнськими конфесіями. Гріб Сина Божого, який ненадовго прийняв тіло Христа, являє собою кам’яну плиту, покриту мармуровою дошкою. До святилища одноразово можуть зайти 4-5 чоловік. Хвилювання охоплює кожного, хто приходить сюди і стає свідком воскресіння Сина Божого. Звідси світу явились радість, життя, безсмертя... Кожну ніч на Святому Гробі здійснюється Божественна літургія. Її завжди очолює один із єпископів Єрусалимської церкви. Ми також сподобилися співслужити і причаститися на цьому святому місці. Молитву «Отче наш» співав весь храм зі сльозами на очах. Відчувалась могутня та всеперемагаюча сила Православ’я. Причащалися майже всі присутні на літургії. Паломники отримали велику духовну силу і радість. Кожен із нас запалив єрусалимські свічки на Гробі Господньому та загасив їх, щоб привести у свої. Особливу увагу паломників привернув Камінь Помазання – низька мармурова плита. Це місце, куди Благословенний Йосиф та Никодим перенесли Тіло Христа, коли зняли Його для помазання миром перед похованням.

Аудієнція у Патріарха

Православні храми в Ізраїлі належать до Єрусалимського патріархату (очолює Патріарх Феофіл ІІІ, грек). Він зустрівся із нашою групою у тронному залі своєї резиденції. Патріарх привітав усіх на Святій Землі, сказав напутнє слово, благословив подарунками та пригостив солодощами. Спілкування проходило у невимушеній обстановці. Паломники проспівали Патріарху многоліття і на згадку сфотографувалися із Святійшим.

Віфлеєм - місто народження Спасителя

Воно розташоване на кордоні Палестини та Ізраїлю. Через загрозу тероризму євреїв і арабів розділяє 7-метрова стіна. Базилика Різдва Христового – єдиний храм на Святій Землі, який не був зруйнований навіть до наших днів. Перси–завойовники пощадили споруду, бо побачили на стінах зображення волхвів у персидському одязі. Увійти до храму паломники змогли через низькі двері, зігнувшись. Такі двері зроблені свідомо, щоб поклонитись святості цього місця. Печера розташована під вівтарем, місце народження Спасителя позначене срібною зіркою. Святі ясла знаходяться у правій частині печери. Сюди Богородиця поклала новонародженого Христа на солому, щоб його зігріти. Паломники проспівали українські колядки та щедрівки.

Елеонська гора

Місце Вознесіння Господа на 40-й день після Воскресіння. У 8-гранній каплиці, яка нині перебуває під наглядом мусульман, зберігся камінь «стопочка» з відбитком правої ступні Спасителя, який утворився при Вознесінні.

Назарет

Тут жили праведний Йосиф Обручник та отроковиця Діва Марія. Паломники пили воду із джерела, біля якого Архангел Гавриіл сповістив Пречистій Діві благу вість про народження Сина Божого. Багато разів Діва Марія та Спаситель черпали в цьому джерелі воду, освячену на всі віки. У ті часи воно забезпечувало водою все місто. До речі, за смаковими якостями вона вважається найкращою в Ізраїлі. Паломники мали нагоду в цьому пересвідчитись. Над джерелом у XVIII столітті зведено величний грецький храм

Гора спокус

Сувора скеля ніби нависає над містом Єрихон та долиною річки Йордан. Згідно Євангелія від Матвія, Ісус Христос після Хрещення в річці Йордан, пішов на сорок днів у пустиню, де Він постився та перебував у молитві, після чого на високій горі сатана Його спокушував. Згідно переказів, це і є та пустиня, де перебував Спаситель, і на цій горі відбувалися спокуси. Інша назва гори - Гора Сорока Днів. Тепер на цій скелі розташований грецький православний монастир.Кана Галілейська - невеличке село із вузенькими вуличками, розташоване на відстані 5 кілометрів від Назарета. Сюди Христос був запрошений на весілля разом із Його Матір’ю. Тут Вона вперше клопотала за людей перед Божим Сином, і він здійснив перше чудо – перетворив воду на вино. У Кані паломники заходили до храму, зведеного на місці будинку, де жив наречений - Симон Кананіт. Тут збереглися два кам’яні водоноси, якими користувались на весіллі. У храмі перебувають нетлінні мощі нареченого, який пішов за Христом і став одним із дванадцяти апостолів. Паломники купили благословенного вина на згадку про перше чудо.

Дитячі та юнацькі роки Спасителя минули в Галілеї. Земля там найродючіша, годує всю країну. Галілейське море красиве у будь-який час. Його берегами часто проходив Ісус Христос, тут люди слухали його проповіді, Він ходив по воді до човна апостолів, зціляв недужих. Рибу, яку ловили апостоли, і нині люблять покуштувати паломники – рибу Петра. На березі Галілейського моря розташувався грецький монастир 12 апостолів. Тут Господь здійснив багато чудес: зцілив двох сліпих, розслабленого чоловіка, якого йому спустили на мотузках через дах, раба сотника, кровоточиву жінку  та інше.

Місце Преображення Христа перед апостолами Петром, Іаковом та Іоанном. Тут Спаситель показав свою Божественну суть, аби учні не мали в цьому сумніву в годину тяжких випробувань. У першому столітті благочестиві паломники піднімались гірською стежкою, зараз під’їжджають на маршрутних таксі шляхом-серпантином. На вершині гори розташувався грецький монастир святого пророка Ілії. У вівтарній частині храму, збудованому у IV столітті царицею Оленою, знаходиться місце Преображення. У монастирі перебуває шанована всім православним світом Акафистна чудотворна ікона Божої Матері «Нев’янучий цвіт». І у наші часи вона дарує багато зцілень стражденним. По краях образа люди вивішують позолочені та срібні медальйони (їх можна купити у храмі). Такий звичай у цих краях: супроводжувати прохання перед іконою молитвами та залишати медальйони. На території монастиря ми бачили три кущі. Згадаймо Євангельське: «Як гарно нам тут бути!» На горі Фавор Господь і нині являє Свою славу: щороку, в день Преображення, в момент Божественної літургії сходить хмара.

Із давніх-давен християнські паломники намагались зануритись у священні води річки Йордан. Господь назавжди освятив собою її води, прийнявши тут святе Хрещення. Гарно, благодатно тут себе почуваєш! Вода тече з гір, її температура у січні сягає +10 С. Паломники купили білі сорочки, спеціально пошиті для омовіння у Йордані. На території Гефсиманського саду розмістився російський монастир святої рівноапостольної Марії Магдалини. Величний храм збудував у 1888 році російський імператор Олександр III на згадку про свою матір. Цей п’ятиглавий собор із золотими куполами і нині вважається одним із найкрасивіших на святій землі. Плеяда царів – Микола II, Олександр II, Олександр III – завжди щедро жертвували на Російську Палестину. Перед першою світовою війною третина святинь Землі Обітованої належали російській духовній місії. У храмі Марії Магдалини покояться мощі княгині Єлизавети та інокині Варвари, трагічно убитих разом із царською сім’єю. Княгиня була тут на освяченні цього храму, їй все так сподобалось, що у 24-річному віці вона сказала: «Як би я хотіла бути тут похованою!» Ці слова виявилися пророчими.

Господь послав нам велику радість – пройти по Святій Землі слідами Христа, поклонитися великим святиням. Всю решту життя спогади про Землю Обітовану будуть нам втіхою у важкі хвилини життя.

Завершуючи цю коротеньку оповідь про основні місця нашого паломництва, хочеться ще раз висловити щиру подяку Степану Деркачу. Нехай Господь надає йому кріпості у всіх його добрих ділах.