Православний Світ

Незадовго до свого страждання і смерті на хресті Ісус Христос сказав апостолам, що серед них є ті, хто ще до смерті побачить Царство Боже в силі. Через кілька днів трьох з них – Петра, Якова та Іоанна – Він вивів на високу гору і там, під час молитви, преобразився перед ними. «І стала одежа Його біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з’явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.»Так описує цю подію євангеліст Марк.

Сенс Преображення Господнього для апостолів полягав у тому, щоб вони, коли побачать Ісуса під час розп’яття, не засумнівалися в його вченні, а побачили добровільне страждання і смерть Бога за людей та проповідували світу, що Господь Ісус Христос, є істинний Син Божий.

Святитель Григорій Палама, архієпископ Фессалонікійський писав про світло Преображення:

«Світло Преображення Господня не народжується і не зникає і не підлягає відчуттям і, хоча його можна було бачити тілесними очима протягом короткого часу і на незначний час на верху гори, та й таїнники (учні) Господа на той час перейшли від плотських відчуттів до духовних завдяки Духу, і таким чином побачили, чим і наскільки облагодіяла їх сила Божественного Духа - це невимовне світло… Світло цей не є світло чуттєве, і споглядати його не просто бачити його чуттєвими очима, але зміненими силою Божественного Духа: вони змінилися і лише таким чином побачили зміну, яка відбулася при самому прийнятті нашої тлінності з’єднанням з Словом Божим…»

Святкування Церквою цієї євангельської події співпадає зі збором врожаю, тому в цей день прийнято освячувати різноманітні земні плоди і дякувати за них Богу.